На одній із конференцій в дні ось ці
Я навчилася молитись по руці:
Від великого ми пальчика підемо,
Всі разОм так до мізинчика й дійдЕмо.
1) Наш великий палець- кожного сім'я,
Тож помолимось за найрідніших - ти і я.
Хай Господь усіх помилує й спасе,
По житті їх на руках Своїх несе!
2) Вказівний, яким показуєм на інших,
Ось по ньому ми помолимось за ближніх,
Хто оточує нас в церкві, на роботі,
За сусідів й не забудем за народ свій,
Хто воює і життя нам захищає,
За таких молитв багато не буває.
3) Наш середній- палець гарний і найвищий.
Ми за владу ним помолимось, щоб швидше
Бога щиро наша влада поважала
І закони з Богом в серці лиш приймала.
4) Безіменний- пальчик трішки заслабкий.
Тож помолимось , кому цей шлях тяжкий:
За вдову, за сироту, і хто в полоні,
Хто є біженцем і хоче так додому.
5) А найменший пальчик - я, це річ проста.
То ж попросим кожен прощення в Христа,
Бо ми люди , всі слабкі, що не кажіть.
Хай достойно допоможе Бог прожить.
Ось такою є підказка - по руці.
Хай лунають молитвИ у дні ось ці,
Не лінуймося, молімось кожен час,
Щоб нарешті Бог помилував всіх нас!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 7515 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Прощание - Татьяна Вяткина Это песня. Написана после того, как одна семья, оцень значимая для меня и моих друзей, уехала из нашего города. Один из моих друзей (он еще не покаялся (я думаю, это видно из текста)) очень переживал, ушел, как говорится, "в себя". Я попыталась передать его переживания... Но однако тут есть и позитив - это видно в последнем четверостишьи. Он - основной. Действительно, ведь как часто мы не ценим тех, кто с нами рядом...
